"Місто у вогні, але українські воїни мужньо тримають оборону" – саме такими словами можна зараз охарактеризувати справжнє пекло, яке коїться у Бахмуті – окупанти нещадно б'ють по місту зі всіх озброєнь... Воїни Збройних сил України мужньо тримають оборону Бахмута, але марганчанин Сергій Леонідович Галко, під час оборони міста, отримав поранення не сумісне з життям. Сталося це 8 травня 2023 року...
У Сергія Леонідовича створилася сім’я, яка багато років трудової діяльності присвятила містоутворюючому підприємству Марганця – Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінату: його дружина – маляриня в ремонтно-будівельному цеху, а сам Сергій Леонідович, до повномасштабного воєнного вторгнення рф в Україну, працював слюсарем черговим та за ремонту устаткування 6-го розряду в Грушівському кар’єрі.
Трудова діяльність Сергія Леонідовича розпочалась ще у 1997 році, коли він влаштувався слюсарем з ремонту автомобілей до ВАТ "Пасавтотранс", де він проходив виробничу практику, передбачену навчанням в Марганецькому гірничому коледжі. В 98-му році Сергій працював механіком на тому ж підприємстві, поки його не було призвано на строкову військову службу.
Після демобілізації, у 2000 році, розпочалася трудова діяльність Сергія Леонідовича у Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінаті. Тоді він влаштувався в автомобільний цех слюсарем з ремонту устаткування, згодом – ремонтником гумових виробів, ким і працював до переведення в Грушівський кар’єр.
З 2011 року Сергій Леонідович присвятив себе ремонту великогабаритної техніки Грушівського кар’єру, адже він став слюсарем черговим та з ремонту устаткування. Спочатку, як і у всіх початківців, він працював за 4-розрядом, потім за 5-м... А вже з 2018 року за Сергієм було закріплено 6-й розряд.
Трагічний початок цього тижня – російські солдати забрали життя Сергія Леонідовича Галка, лишивши дружину та трьох дітей без мужнього плеча... Наймолодшій дитині Сергія, донечці, ось-ось виповнилося три рочки...